Значення в інших словниках
-
воластий —
вола́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
воластий —
ВОЛА́СТИЙ, а, е. Який має велике воло. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (М. Коцюбинський); Різкими сильними помахами своєї воластої шиї скидав [ящір] із себе лискуче пружне тіло змії (Ю. Логвин); Воластий голуб.
Словник української мови у 20 томах
-
воластий —
див. гладкий
Словник синонімів Вусика
-
воластий —
ВОЛА́СТИЙ, а, е. Який має велике воло. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (Коцюб., II, 1955, 323).
Словник української мови в 11 томах
-
воластий —
Воластий, -а, -е 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ.
Словник української мови Грінченка