Великий тлумачний словник сучасної мови

воластий

вола́стий

-а, -е.

Який має велике воло.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. воластий — вола́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. воластий — ВОЛА́СТИЙ, а, е. Який має велике воло. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (М. Коцюбинський); Різкими сильними помахами своєї воластої шиї скидав [ящір] із себе лискуче пружне тіло змії (Ю. Логвин); Воластий голуб.  Словник української мови у 20 томах
  3. воластий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  4. воластий — ВОЛА́СТИЙ, а, е. Який має велике воло. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (Коцюб., II, 1955, 323).  Словник української мови в 11 томах
  5. воластий — Воластий, -а, -е 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ.  Словник української мови Грінченка