воластий

ВОЛА́СТИЙ, а, е.

Який має велике воло.

Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (М. Коцюбинський);

Різкими сильними помахами своєї воластої шиї скидав [ящір] із себе лискуче пружне тіло змії (Ю. Логвин);

Воластий голуб.

Значення в інших словниках

1. воластий — вола́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. воластий — -а, -е. Який має велике воло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воластий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
4. воластий — ВОЛА́СТИЙ, а, е. Який має велике воло. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (Коцюб., II, 1955, 323).  Словник української мови в 11 томах
5. воластий — Воластий, -а, -е 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ.  Словник української мови Грінченка