1. Словник української мови у 20 томах

воластий

ВОЛА́СТИЙ, а, е.

Який має велике воло.

Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (М. Коцюбинський);

Різкими сильними помахами своєї воластої шиї скидав [ящір] із себе лискуче пружне тіло змії (Ю. Логвин);

Воластий голуб.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воластий — вола́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. воластий — -а, -е. Який має велике воло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воластий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. воластий — ВОЛА́СТИЙ, а, е. Який має велике воло. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (Коцюб., II, 1955, 323). Словник української мови в 11 томах
  5. воластий — Воластий, -а, -е 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ. Словник української мови Грінченка