волапюк

ВОЛАПЮ́К, ВОЛЯПЮ́К, а, ч.

1. Одна зі штучних міжнародних мов.

Інтерлінгвістика – мовознавча дисципліна, яка розробляє і впроваджує штучні мови для міжнародного спілкування (есперанто, волапюк та ін.) (з наук. літ.);

Волапюк був прямим попередником есперанто (з наук.-попул. літ.).

2. перен., розм. Зіпсована і незрозуміла мова; набір слів, який не має смислу.

У мене вже кров проступає з вух, коли я чую, як ображають мій народ. І хоч би ж російською говорили по-людськи, а то ж якийсь волапюк (Л. Костенко);

Оцінюючи відповіді студентів на колоквіумах, заліках та екзаменах, викладачі нерідко кажуть, що це не відповіді, а волапюк (з газ.).