Значення в інших словниках
-
воловід —
Волові́д: — міцна мотузка [16] волові́д: веревка, которую надѣвается волу на рога, чтобы его весть [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
-
воловід —
волові́д іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
воловід —
Налигач
Словник чужослів Павло Штепа
-
воловід —
ВОЛОВІ́Д, во́да, ч. 1. діал. Налигач. – А тепер на тобі отеє в руку! – Я взяв. То був мотуз чи воловід якийсь, не знаю (І. Франко); Сильний віл, моя доню, зриває воловід... (О.
Словник української мови у 20 томах
-
воловід —
Волові́д, -во́да; -во́ди, -дів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
воловід —
ВОЛОВІ́Д, во́да, ч., діал. Налигач. — А тепер на тобі отеє в руку! — Я взяв. То був мотуз чи воловід якийсь, не знаю (Фр., І, 1955, 72).
Словник української мови в 11 томах
-
воловід —
Воловід м. 1) — воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. ІІІ. 600. 3) — вода.
Словник української мови Грінченка