воно

воно́

його (з прийм. до нього, від нього і т. ін.), займ. особ. 3 ос. одн., с.

1》 Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником середнього роду однини в попередньому реченні або після цього займенника.

2》 розм. Уживається в значенні вказівного займенника це.

3》 розм. Уживається в значенні займенників він, вона з відтінком пестливості або зневажливості.

4》 розм. Уживається в значенні підсилювальної частки.

То (ото) ж то й воно — уживається як повчальна або докірлива вказівка на що-небудь у значенні "в тім то й річ".

Ось (от) воно що! — уживається як вигук здогаду про що-небудь.

Значення в інших словниках

1. воно — Які особливості має особовий займенник середнього роду воно? Він може відповідати роду іменника, якого заступає. (“Послухай море, як воно говорить”, – Тарас Шевченко).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. воно — воно́ займенник  Орфографічний словник української мови
3. воно — Воно — він, вона Особовий займенник середнього роду воно може відповідати роду того іменника, якого він заступає («Послухає моря, що воно говорить». —...  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
4. воно — ВОНО́, його́ (з прийм. до ньо́го, від ньо́го і т. ін.), займ. особ. 3 ос. одн., с. 1. Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником середнього роду однини в попередньому реченні або після цього займенника. От ..  Словник української мови у 20 томах
5. воно — ВОНО́, його́ (з прийм. до ньо́го, від ньо́го і т. ін.), займ. особ. 3-ої ос. одн., с. 1. Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником середнього роду однини в попередньому реченні або після цього займенника. От..  Словник української мови в 11 томах
6. воно — Воно, його мѣст. 1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Шевч. 9. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку....  Словник української мови Грінченка