вонпити

во́нпити

-плю, -пиш; мн. вонплять; недок., діал.

Сумніватися.

Значення в інших словниках

1. вонпити — во́нпити дієслово недоконаного виду сумніватися діал.  Орфографічний словник української мови
2. вонпити — ВО́НПИТИ, плю, пиш; мн. во́нплять; недок., діал. Сумніватися. Не вонпив старий Шрам, що його Петро укладе Тура, дармо що Тур такий коренастий (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. вонпити — вонпити (вонтпити) сумніватися, вагатися  Словник застарілих та маловживаних слів
4. вонпити — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал.  Словник синонімів української мови
5. вонпити — ВО́НПИТИ, плю, пиш; мн. во́нплять; недок., діал. Сумніватися. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. вонпити — Вонпити, -плю, -диш гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.  Словник української мови Грінченка