ворожильний

ворожи́льний

-а, -е.

Признач. для ворожіння. Ворожильні карти.

|| Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня.

Значення в інших словниках

1. ворожильний — ворожи́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ворожильний — ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до ворожіння. Календарні свята, до яких приурочувалася більшість ворожильних обрядів, припадали переважно на зимовий та літній періоди (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. ворожильний — ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для ворожіння. Ворожильні карти; // Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня.  Словник української мови в 11 томах