ворожильний

ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до ворожіння.

Календарні свята, до яких приурочувалася більшість ворожильних обрядів, припадали переважно на зимовий та літній періоди (з наук. літ.);

Значну роль у ворожильній обрядовості румунів Буковини відіграє група дівочих ворожінь за тлумаченням поведінки тварин та птахів (з наук.-попул. літ.);

В Англії існує цілий ворожильний ритуал, пов'язаний зі святом Валентина (із журн.);

// Признач. для ворожіння.

На території Слов'янського й Артемівського районів досліджено поховання, в яких збереглися ворожильні кості, зображення геометричних знаків (з газ.);

Ворожильні карти.

Значення в інших словниках

1. ворожильний — ворожи́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ворожильний — -а, -е. Признач. для ворожіння. Ворожильні карти. || Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ворожильний — ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для ворожіння. Ворожильні карти; // Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня.  Словник української мови в 11 томах