ворожильник ВОРОЖИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що ворожби́т. Сільський ворожильник. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках ворожильник — ворожи́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови