ворожильний
ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до ворожіння.
Календарні свята, до яких приурочувалася більшість ворожильних обрядів, припадали переважно на зимовий та літній періоди (з наук. літ.);
Значну роль у ворожильній обрядовості румунів Буковини відіграє група дівочих ворожінь за тлумаченням поведінки тварин та птахів (з наук.-попул. літ.);
В Англії існує цілий ворожильний ритуал, пов'язаний зі святом Валентина (із журн.);
// Признач. для ворожіння.
На території Слов'янського й Артемівського районів досліджено поховання, в яких збереглися ворожильні кості, зображення геометричних знаків (з газ.);
Ворожильні карти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворожильний — ворожи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- ворожильний — -а, -е. Признач. для ворожіння. Ворожильні карти. || Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворожильний — ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для ворожіння. Ворожильні карти; // Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня. Словник української мови в 11 томах