1. Словник української мови в 11 томах

ворожильний

ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для ворожіння.

Ворожильні карти;

// Який виконується під час ворожіння.

Ворожильна пісня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворожильний — ворожи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ворожильний — -а, -е. Признач. для ворожіння. Ворожильні карти. || Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ворожильний — ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до ворожіння. Календарні свята, до яких приурочувалася більшість ворожильних обрядів, припадали переважно на зимовий та літній періоди (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах