Великий тлумачний словник сучасної мови

восьмеро

во́сьмеро

вісьмох, числ. кільк., збірн.

Вісім (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають живих істот, з іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в множині). Восьмеро студентів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. восьмеро — во́сьмеро числівник кількісний  Орфографічний словник української мови
  2. восьмеро — Вісьмох, числ. збірн.: восьмеро дітей, восьмеро качат. Пор. двоє.  Літературне слововживання
  3. восьмеро — ВО́СЬМЕРО, вісьмо́х, числ. кільк., збірн. Вісім (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають живих істот, з іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення...  Словник української мови у 20 томах
  4. восьмеро — Во́сьмеро, -ро́х, -ро́м, -рома́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. восьмеро — ВО́СЬМЕРО, вісьмо́х, числ., збірн. Вісім (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають живих істот, з іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення...  Словник української мови в 11 томах
  6. восьмеро — Восьмеро числ. Восемь душъ, штукъ.  Словник української мови Грінченка