Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вояжувати —
вояжува́ти дієслово недоконаного виду ірон.
Орфографічний словник української мови
вояжувати —
ВОЯЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Подорожувати, здійснювати вояжі. Тепер вояжують, обидві [товаришки] вдоволені, по світу (О. Кобилянська); Молодший син Софії, Вольдемар, і зараз вояжував десь у Сполучених Штатах (О.
Словник української мови у 20 томах
вояжувати —
ПОДОРОЖУВА́ТИ (здійснювати подорож), МАНДРУВА́ТИ, ВОЯЖУВА́ТИ заст., ірон., жарт.; ВАНДРУВА́ТИ діал., ПАЛЯНДРУВА́ТИ діал.; ЧУМАКУВА́ТИ розм. (подорожувати довгий час, подовгу); ХОДИ́ТИ (перев. пішки).
Словник синонімів української мови
вояжувати —
ВОЯЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., ірон. Подорожувати. Тепер вояжують, обидві [товаришки] вдоволені, по світу (Коб., III, 1956, 380); Молодший син Софії, Вольдемар, і зараз вояжував десь у Сполучених Штатах (Гончар, Таврія.., 1957, 98).
Словник української мови в 11 томах