Великий тлумачний словник сучасної мови

воєнізований

воєнізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до воєнізувати.

|| воєнізовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. воєнізований — воєнізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. воєнізований — ВОЄНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до воєнізува́ти. – Завод наш особливого призначення, воєнізований. Тому все, що тут побачите і що будете робити, мусить лишитися в таємниці, – звертається до нас дебелий, поважний на вигляд чоловік років за сорок (Є.  Словник української мови у 20 томах
  3. воєнізований — Воєнізова́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. воєнізований — ВОЄНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до воєнізува́ти. Осередок комсомольців-залізничників організував допоміжну воєнізовану охорону залізничного майна (Донч., І, 1956, 382).  Словник української мови в 11 томах