воєнізований
ВОЄНІЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до воєнізува́ти.
– Завод наш особливого призначення, воєнізований. Тому все, що тут побачите і що будете робити, мусить лишитися в таємниці, – звертається до нас дебелий, поважний на вигляд чоловік років за сорок (Є. Доломан);
Сармати вели такий самий кочовий спосіб життя, що й скіфи, мали таке саме суспільство, яке було насамперед воєнізованим (з наук. літ.);
Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань (з мови документів);
// воєнізо́вано, безос. пред.
Мирний завод воєнізовано, наче режимний об'єкт (із журн.);
У 1981 р. пожежні підрозділи Івано-Франківська було воєнізовано (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)