1. Словник української мови у 20 томах

воєнізований

ВОЄНІЗО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до воєнізува́ти.

– Завод наш особливого призначення, воєнізований. Тому все, що тут побачите і що будете робити, мусить лишитися в таємниці, – звертається до нас дебелий, поважний на вигляд чоловік років за сорок (Є. Доломан);

Сармати вели такий самий кочовий спосіб життя, що й скіфи, мали таке саме суспільство, яке було насамперед воєнізованим (з наук. літ.);

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань (з мови документів);

// воєнізо́вано, безос. пред.

Мирний завод воєнізовано, наче режимний об'єкт (із журн.);

У 1981 р. пожежні підрозділи Івано-Франківська було воєнізовано (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воєнізований — воєнізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. воєнізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до воєнізувати. || воєнізовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воєнізований — Воєнізова́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. воєнізований — ВОЄНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до воєнізува́ти. Осередок комсомольців-залізничників організував допоміжну воєнізовану охорону залізничного майна (Донч., І, 1956, 382). Словник української мови в 11 томах