Значення в інших словниках
-
вправити —
(когось) (напр. у гумор.): викликати у когось (веселість) [IV]
Словник з творів Івана Франка
-
вправити —
впра́вити 1 дієслово доконаного виду вставити щось, закріплюючи; повернути на місце вивихнуті суглоби впра́вити 2 дієслово доконаного виду виконати, завершити якусь справу; надати комусь належного вигляду; довести до ладу що-небудь розм.
Орфографічний словник української мови
-
вправити —
ВПРА́ВИТИ¹ див. вправля́ти¹. ВПРА́ВИТИ² див. управля́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
-
вправити —
вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки) кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. — Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна?...
Фразеологічний словник української мови
-
вправити —
ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (закріплювати в чому-небудь), ВПРАВЛЯ́ТИ (УПРАВЛЯ́ТИ), ВРУ́БУВАТИ (УРУ́БУВАТИ). — Док.: вста́вити (уста́вити), впра́вити (упра́вити), вруба́ти (уруба́ти). Антон разом з військовим комендантом уставляв нове вікно (С.
Словник синонімів української мови
-
вправити —
ВПРА́ВИТИ¹ див. вправля́ти¹. ВПРА́ВИТИ² див. упра́вити¹.
Словник української мови в 11 томах