Значення в інших словниках
-
врізати —
врі́зати 1 дієслово доконаного виду устромити врі́зати 2 дієслово доконаного виду відокремити; поранити вріза́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
врізати —
ВРІ́ЗАТИ¹ див. врі́зувати¹. ВРІ́ЗАТИ² див. урі́зувати¹. ВРІЗА́ТИ див. врі́зувати¹.
Словник української мови у 20 томах
-
врізати —
Жу, -жеш, док. Вдарити. Ти, хлопчику, чого ти отут нюняв у камеру? Та ти ж мав йому врізати ще на перших хвилинах (О. Ірванець). Саломон Самсонович. Ну, як я йому врізав, цьому хвастунові? (Л. Подерев'янський).
Словник сучасного українського сленгу
-
врізати —
див. вдарити
Словник синонімів Вусика
-
врізати —
вкороти́ти (врі́зати) язи́к (язика́) кому. Примусити кого-небудь менше говорити, обачніше висловлюватися або мовчати. — Ох, і лютував тоді дядько Володимир і все обіцяв комусь вкоротити язик (М.
Фразеологічний словник української мови
-
врізати —
ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
врізати —
ВРІ́ЗАТИ¹ див. врі́зувати¹. ВРІ́ЗАТИ² див. урі́зати¹. ВРІЗА́ТИ див. врі́зувати¹.
Словник української мови в 11 томах