врізати
Жу, -жеш, док. Вдарити. Ти, хлопчику, чого ти отут нюняв у камеру? Та ти ж мав йому врізати ще на перших хвилинах (О. Ірванець). Саломон Самсонович. Ну, як я йому врізав, цьому хвастунові? (Л. Подерев'янський).
∗∗∗
Жу, -жеш, док. Напитись. Він весь розчервонівся і аж кипів від злості. Можливо, навіть для хоробрості врізав сто грам (Ю. Винничук).
∗∗∗
врізати дуба, врізати дубаря
Померти. Все, врізав дуба чолов'яга. Був — і не стало.
Словник сучасного українського сленгу