Значення в інших словниках
-
вставка —
вста́вка 1 іменник жіночого роду вставлене вста́вка 2 іменник жіночого роду уставка
Орфографічний словник української мови
-
вставка —
[ўстаўка] = уставка -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -авок
Орфоепічний словник української мови
-
вставка —
ВСТА́ВКА, и, ж. Щось вставлене. Починалась палка суперечка .. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (М. Коцюбинський); Височіли нові боярські й купецькі доми ..
Словник української мови у 20 томах
-
вставка —
ВСТА́ВКА (те, що вставлене у щось якимсь чином); ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА) (тільки вшите); У́СТАВКА розм. (певна частина крою сорочки). Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (М. Коцюбинський); Піджачки з плисовими вшивками на рукавах (П.
Словник синонімів української мови
-
вставка —
Вста́вка, -ки, -ці; -та́вки, -та́вок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вставка —
ВСТА́ВКА¹, и, ж. Те, що вставлене. Починалась палка суперечка.. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (Коцюб., І, 1955, 324); Українській архітектурі XVIII сп.
Словник української мови в 11 томах