втикання

втика́ння

(утикання), -я, с.

Дія за знач. втикати I.

Значення в інших словниках

1. втикання — втика́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. втикання — ВТИКА́ННЯ (УТИКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. втика́ти¹. Садять живці смородини способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. втикання — ВТИКА́ННЯ (УТИКА́ННЯ), я, с. Дія за значенням втика́ти¹. Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисна і на всю глибину (Сад. і ягідн., 1957, 268).  Словник української мови в 11 томах