втикання

ВТИКА́ННЯ (УТИКА́ННЯ), я, с. Дія за значенням втика́ти¹.

Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисна і на всю глибину (Сад. і ягідн., 1957, 268).

Значення в інших словниках

1. втикання — втика́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. втикання — (утикання), -я, с. Дія за знач. втикати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втикання — ВТИКА́ННЯ (УТИКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. втика́ти¹. Садять живці смородини способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах