втопити

втопи́ти

(утопити), втоплю, втопиш; мн. втоплять; док., перех.

1》 у чому і без додатка. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити.

|| Впустити у воду.

|| Позбавити життя, зануривши у воду.

Втопити в крові — розігнати, придушити розстрілами, вбивствами (демонстрацію, повстання і т. ін.).

2》 без додатка і в що, перен., розм. Поставити кого-небудь у безвихідне становище.

|| Виказавши чию-небудь таємницю, поставити когось у скрутне становище.

|| Діючи необачно, зробити когось нещасним.

3》 у чому, де, перен. Заглушити якісь почуття, думки тощо, позбутися їх у який-небудь спосіб.

4》 у що, розм. Занурити, засадити кого-, що-небудь у щось м'яке, пухке, сипке і т. ін.

Значення в інших словниках

1. втопити — втопи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. втопити — док., потопити; (справу) П. занапастити, погубити, знищити; (горе) заглушити; (очі) втупити, спрямувати.  Словник синонімів Караванського
3. втопити — ВТОПИ́ТИ (УТОПИ́ТИ), втоплю́, вто́пиш; мн. вто́плять; док., кого, що. 1. у чому і без дод. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити. Тілько три чайки, слава Богу, Отамана курінного, Сироти Степана молодого Синє море не втопило (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. втопити — втопи́ти в ло́жці води́ кого і без додатка, перев. зі сл. гото́вий, ра́дий і т. ін. Завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці. — На світі люде (люди) вороги одно другому.  Фразеологічний словник української мови
5. втопити — УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ) (позбавити життя кого-небудь якимсь способом), ЗГУБИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ), ПОКІ́НЧИ́ТИ, ЗАДУШИ́ТИ, УДУШИ́ТИ, УДАВИ́ТИ (ВДАВИ́ТИ) (душачи); УТОПИ́ТИ (ВТОПИ́ТИ), ПОТОПИ́ТИ (кидаючи в воду, заливаючи водою)...  Словник синонімів української мови
6. втопити — ВТОПИ́ТИ (УТОПИ́ТИ), втоплю́, вто́пиш; ми. вто́плять; док., перех. 1. у чому і без додатка. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити. Тілько три чайки, слава богу, Отамана курінного, Сироти Степана молодого Сине море не втопило (Шевч.  Словник української мови в 11 томах