Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
втілення —
вті́лення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
втілення —
див. УОСОБЛЕННЯ; пор. ВТІЛЮВАТИ.
Словник синонімів Караванського
втілення —
[ўт'ілеин':а] = утілення -н':а
Орфоепічний словник української мови
втілення —
ВТІ́ЛЕННЯ (УТІ́ЛЕННЯ), я, с. Дія і стан за знач. вті́лити. Як саме втілення життєлюбства і пластики, пругкими живими дугами вигинаючись, вискакують [дельфіни] із води (О. Гончар); – Ви мене чуєте? – Жигун зараз був утіленням вселенської турботи (А.
Словник української мови у 20 томах
втілення —
Згідно з християнською теологію прийняття людського образу Сином Божим (друга особа Св. Трійці); в момент зачаття Ісуса від Духа Св. в Діві Марії божественна природа Сина Божого і людська природа Ісуса з'єдналися в одній особі Боголюдини, яка є водночас істинним Богом та істинною людиною.
Універсальний словник-енциклопедія
втілення —
ВТІ́ЛЕННЯ (УТІ́ЛЕННЯ), я, с. Дія і стан за знач. вті́лити. Партія — втілення зв’язку передового загону робітничого класу з мільйонними масами робітничого класу (Біогр.
Словник української мови в 11 томах