вуалювання

вуалюва́ння

-я, с.

Дія за знач. вуалювати.

Значення в інших словниках

1. вуалювання — вуалюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вуалювання — ВУАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вуалюва́ти 2, 3. Інколи дописувачі, боячись звинувачень у перебільшенні масштабів голоду, вдавалися до певного вуалювання ситуації (із журн.  Словник української мови у 20 томах