вуалювання

ВУАЛЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вуалюва́ти 2, 3.

Інколи дописувачі, боячись звинувачень у перебільшенні масштабів голоду, вдавалися до певного вуалювання ситуації (із журн.);

Якісний знімок сонця можна отримати без вуалювання фотоплівки безпосередньо після його сходу або перед його заходом (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вуалювання — вуалюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вуалювання — -я, с. Дія за знач. вуалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови