вуалювати
ВУАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що.
1. заст. Покривати вуаллю (у 1, 2 знач.).
Вуалювати обличчя – давня традиція, якої досі дотримується більшість жінок у країнах Перської затоки (з газ.).
2. перен. Приховуючи правду, навмисно робити неясним; затемнювати суть чогось.
Евфемізми здатні вуалювати, затемнювати факти, які можуть викликати антипатію або негативну оцінку з боку суспільства (з наук. літ.).
3. спец. Затемнювати тло, зменшувати контрастність зображення на знімку, рентгенограмі і т. ін.
Вторинне рентгенівське випромінювання, яке виникає в кристалах, вуалює рентгенограму (з наук. літ.);
Барвники повинні бути світлостійкими, яскравого кольору і не вуалювати текстуру деревини (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)