вуалювати

ВУАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що.

1. заст. Покривати вуаллю (у 1, 2 знач.).

Вуалювати обличчя – давня традиція, якої досі дотримується більшість жінок у країнах Перської затоки (з газ.).

2. перен. Приховуючи правду, навмисно робити неясним; затемнювати суть чогось.

Евфемізми здатні вуалювати, затемнювати факти, які можуть викликати антипатію або негативну оцінку з боку суспільства (з наук. літ.).

3. спец. Затемнювати тло, зменшувати контрастність зображення на знімку, рентгенограмі і т. ін.

Вторинне рентгенівське випромінювання, яке виникає в кристалах, вуалює рентгенограму (з наук. літ.);

Барвники повинні бути світлостійкими, яскравого кольору і не вуалювати текстуру деревини (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуалювати — вуалюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вуалювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Покривати вуаллю (у 1 знач.). 2》 спец. Затемнювати тло, зменшувати контрастність зображення на знімку, рентгенограмі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуалювати — ВУАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. 1. Покривати вуаллю (в 1 знач.). 2. спец. Затемнювати тло, зменшувати контрастність зображення на знімку, рентгенограмі тощо. Словник української мови в 11 томах