вуалюватися

ВУАЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок.

1. спец. Покриватися вуаллю (у 4 знач.).

Плівка при неправильному проявленні швидко вуалюється (з навч. літ.).

2. перен. Пас. до вуалюва́ти 2.

Питання якості майбутнього врожаю не повинно вуалюватися його кількістю (з газ.);

Приховане безробіття часто вуалюється неповним робочим днем (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me