Великий тлумачний словник сучасної мови

вугля

ву́гля

-я, с., збірн., діал.

Вугілля.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вугля — ву́гля іменник середнього роду вугілля діал.  Орфографічний словник української мови
  2. вугля — ВУ́ГЛЯ, я, с., збірн., діал. Вугілля. Горить чорне вугля, Горить, не згасає, Залізо калиться, Іскри розсипає (С. Руданський); І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. вугля — ВУ́ГЛЯ, я, с., збірн., діал. Вугілля. Горить чорне вугля. Горить, не згасає (Рудан., Тв., 1956, 37); І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187).  Словник української мови в 11 томах