вугля

ВУ́ГЛЯ, я, с., збірн., діал. Вугілля.

Горить чорне вугля. Горить, не згасає (Рудан., Тв., 1956, 37);

І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187).

Значення в інших словниках

1. вугля — ву́гля іменник середнього роду вугілля діал.  Орфографічний словник української мови
2. вугля — -я, с., збірн., діал. Вугілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вугля — ВУ́ГЛЯ, я, с., збірн., діал. Вугілля. Горить чорне вугля, Горить, не згасає, Залізо калиться, Іскри розсипає (С. Руданський); І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (І.  Словник української мови у 20 томах