1. Словник української мови в 11 томах

вугля

ВУ́ГЛЯ, я, с., збірн., діал. Вугілля.

Горить чорне вугля. Горить, не згасає (Рудан., Тв., 1956, 37);

І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугля — ву́гля іменник середнього роду вугілля діал. Орфографічний словник української мови
  2. вугля — -я, с., збірн., діал. Вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вугля — ВУ́ГЛЯ, я, с., збірн., діал. Вугілля. Горить чорне вугля, Горить, не згасає, Залізо калиться, Іскри розсипає (С. Руданський); І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (І. Словник української мови у 20 томах