вугля

ву́гля

іменник середнього роду

вугілля

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугля — -я, с., збірн., діал. Вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вугля — ВУ́ГЛЯ, я, с., збірн., діал. Вугілля. Горить чорне вугля, Горить, не згасає, Залізо калиться, Іскри розсипає (С. Руданський); І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вугля — ВУ́ГЛЯ, я, с., збірн., діал. Вугілля. Горить чорне вугля. Горить, не згасає (Рудан., Тв., 1956, 37); І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187). Словник української мови в 11 томах