1. Орфографічний словник української мови

вугляк

вугля́к

іменник чоловічого роду, істота

вуглина

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугляк — -а, ч., діал. Вуглина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вугляк — ВУГЛЯ́К, а́, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. вугляк — ВУГЛЯ́К, а, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 93). Словник української мови в 11 томах