1. Словник української мови в 11 томах

вугляк

ВУГЛЯ́К, а, ч., діал. Вуглина.

Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугляк — вугля́к іменник чоловічого роду, істота вуглина діал. Орфографічний словник української мови
  2. вугляк — -а, ч., діал. Вуглина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вугляк — ВУГЛЯ́К, а́, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах