вугляк

вугля́к

-а, ч., діал.

Вуглина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугляк — вугля́к іменник чоловічого роду, істота вуглина діал. Орфографічний словник української мови
  2. вугляк — ВУГЛЯ́К, а́, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. вугляк — ВУГЛЯ́К, а, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 93). Словник української мови в 11 томах