вугляк
вугля́к
-а, ч., діал.
Вуглина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вугляк — вугля́к іменник чоловічого роду, істота вуглина діал. Орфографічний словник української мови
- вугляк — ВУГЛЯ́К, а́, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- вугляк — ВУГЛЯ́К, а, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 93). Словник української мови в 11 томах