вузькогрудий

вузькогру́дий

-а, -е.

Який має вузькі, впалі груди.

Значення в інших словниках

1. вузькогрудий — вузькогру́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вузькогрудий — ВУЗЬКОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має вузькі груди (у 1 знач.). Командира роти – літнього вузькогрудого лейтенанта – він теж пропустив (О. Гончар); Тхором вона називала їхнього дачника, хирлявого, вузькогрудого чоловічка з великими окулярами на горбатому носі (М.  Словник української мови у 20 томах