вулканізаторник

вулканіза́торник

-а, ч., тех.

Те саме, що вулканізатор 1).

Значення в інших словниках

1. вулканізаторник — вулканіза́торник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вулканізаторник — ВУЛКАНІЗА́ТОРНИК, а, ч. Робітник, який займається вулканізацією. Вулканізаторник виконує ремонт шин і камер методом вулканізації (з навч. літ.); Вулканізаторник кабельних виробів.  Словник української мови у 20 томах
3. вулканізаторник — ВУЛКАНІЗА́ТОРНИК, а, ч., техн. Те саме, що вулканіза́тор 1. Контролери добились, щоб вулканізаторники в першу чергу брали ті покришки, від яких раніше відмовлялись (Ком. Укр., 7, 1966, 51).  Словник української мови в 11 томах