вулканізаторник

ВУЛКАНІЗА́ТОРНИК, а, ч., техн. Те саме, що вулканіза́тор 1.

Контролери добились, щоб вулканізаторники в першу чергу брали ті покришки, від яких раніше відмовлялись (Ком. Укр., 7, 1966, 51).

Значення в інших словниках

1. вулканізаторник — вулканіза́торник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вулканізаторник — -а, ч., тех. Те саме, що вулканізатор 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вулканізаторник — ВУЛКАНІЗА́ТОРНИК, а, ч. Робітник, який займається вулканізацією. Вулканізаторник виконує ремонт шин і камер методом вулканізації (з навч. літ.); Вулканізаторник кабельних виробів.  Словник української мови у 20 томах