вулканізатор
ВУЛКАНІЗА́ТОР, а, ч., техн.
1. Робітник, який займається вулканізацією.
Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів.., Мирон почав припасовувати домкрата (Збан., Переджнив’я, 1960, 80).
2. Речовина, яка в поєднанні з каучуком дає гуму.
Новий вулканізатор дозволить продовжити їх життя вдвоє, заощадить мільйони автопокришок протягом року (Веч. Київ, 14.VIІІ 1961, 1).
3. Казан, у якому вулканізують дрібні каучукові вироби.
Словник української мови (СУМ-11)