вулканізатор
ВУЛКАНІЗА́ТОР, а, ч.
1. Те саме, що вулканіза́торник.
Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів.., Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький).
2. Речовина (сірка, селен, іноді пероксиди), яка в поєднанні з каучуком дає гуму.
Для поліпшення властивостей гуми до її складу, крім каучуку, додають вулканізатори, зміцнювачі, пластифікатори, барвники, стабілізатори та інші компоненти (з навч. літ.).
3. Апарат для ремонту велосипедних, автомобільних гумових камер і покришок.
Водій сходив у майстерню близького села Горностайполя, проте безрезультатно: ні вулканізатора, ні запасної камери не знайшов (А. Михайленко);
До завтрашньої рибалки мусили завулканізувати камеру, шмат сирої гуми і латка лежали на миснику, вулканізатор напохваті, розкочегарюй, латай (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)