вулканізатор
ВУЛКАНІЗА́ТОР, а, ч., техн.
1. Робітник, який займається вулканізацією.
Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів.., Мирон почав припасовувати домкрата (Збан., Переджнив’я, 1960, 80).
2. Речовина, яка в поєднанні з каучуком дає гуму.
Новий вулканізатор дозволить продовжити їх життя вдвоє, заощадить мільйони автопокришок протягом року (Веч. Київ, 14.VIІІ 1961, 1).
3. Казан, у якому вулканізують дрібні каучукові вироби.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вулканізатор — вулканіза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вулканізатор — -а, ч., тех. 1》 Робітник, який займається вулканізацією. 2》 Речовина, яка в поєднанні з каучуком дає гуму. 3》 Казан, у якому вулканізують дрібні каучукові вироби. 4》 Спеціальні лещата з електропідігрівачем для вулканізації автомобільних шин та камер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вулканізатор — ВУЛКАНІЗА́ТОР, а, ч. 1. Те саме, що вулканіза́торник. Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів.., Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький). 2. Речовина (сірка, селен, іноді пероксиди), яка в поєднанні з каучуком дає гуму. Словник української мови у 20 томах
- вулканізатор — вулканіза́тор 1. Апарат для ремонту велосипедних, автомобільних гумових камер і покришок. 2. Металевий котел для вулканізації дрібних каучукових предметів. Словник іншомовних слів Мельничука