1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вулканізатор

вулканіза́тор

-а, ч., тех.

1》 Робітник, який займається вулканізацією.

2》 Речовина, яка в поєднанні з каучуком дає гуму.

3》 Казан, у якому вулканізують дрібні каучукові вироби.

4》 Спеціальні лещата з електропідігрівачем для вулканізації автомобільних шин та камер.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вулканізатор — вулканіза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вулканізатор — ВУЛКАНІЗА́ТОР, а, ч. 1. Те саме, що вулканіза́торник. Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів.., Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький). 2. Речовина (сірка, селен, іноді пероксиди), яка в поєднанні з каучуком дає гуму. Словник української мови у 20 томах
  3. вулканізатор — вулканіза́тор 1. Апарат для ремонту велосипедних, автомобільних гумових камер і покришок. 2. Металевий котел для вулканізації дрібних каучукових предметів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. вулканізатор — ВУЛКАНІЗА́ТОР, а, ч., техн. 1. Робітник, який займається вулканізацією. Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів.., Мирон почав припасовувати домкрата (Збан., Переджнив’я, 1960, 80). 2. Речовина, яка в поєднанні з каучуком дає гуму. Словник української мови в 11 томах