вхідчини

вхі́дчини

(ухідчини), -чин, мн.

Те саме, що входини.

Значення в інших словниках

1. вхідчини — вхі́дчини множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. вхідчини — Входини, новосілля.  Словник синонімів Караванського
3. вхідчини — ВХІ́ДЧИНИ, чин, мн. Те саме, що вхо́дини. Чайченкова мати купила хату у Любчиках.., то ми усі на вхідчинах тих були (Марко Вовчок); На вхідчини до клубу То марш вітальний був (М. Рильський); Відсвяткували вхідчини, прийняли перших гостей. І музей живе (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. вхідчини — НОВОСІ́ЛЛЯ (святкування з нагоди переселення в нове житло, приміщення), ВХО́ДИНИ мн., ВХІ́ДЧИНИ (УХІ́ДЧИНИ рідко) мн. Порадилися ми з Марією: треба новосілля справляти (І. Муратов); Іван потрапив до Грінчака на входини в нову квартиру (С. Чорнобривець).  Словник синонімів української мови
5. вхідчини — Вхі́дчини, -чин, -чинам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вхідчини — ВХІ́ДЧИНИ (УХІ́ДЧИНИ), чин, мн. Те саме, що вхо́дини. Чайченкова мати купила хату у Любчиках.., то ми усі на вхідчинах тих були (Вовчок, І, 1955, 194); На вхідчини до клубу То марш вітальний був (Рильський, II, 1946,181).  Словник української мови в 11 томах