вхідний

вхідни́й

-а, -е.

1》 Признач. для входу куди-небудь, у середину чого-небудь.

Вхідний квиток — який дає право входу до театру, на концерт, виставку і т. ін.

2》 канц. Якого одержує установа (про документи, листи тощо). Вхідні папери.

Значення в інших словниках

1. вхідний — вхідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вхідний — ВХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для входу куди-небудь, у середину чого-небудь. – Вона мене не слухає, а дивиться кудись у глибину вхідної алеї розпаленим поглядом (Леся Українка); Відімкнув [Городовський] вхідні двері до кімнати з коридору (В.  Словник української мови у 20 томах
3. вхідний — Вхідни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вхідний — ВХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для входу куди-небудь, у середину чого-небудь. — Вона мене не слухає, а дивиться кудись у глибину вхідної алеї розпаленим поглядом (Л. Укр., III, 1952, 607); Хтось несміливо подзвонив до вхідних дверей (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах