Великий тлумачний словник сучасної мови

відблищати

відблища́ти

ить, док.

Перестати блищати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відблищати — відблища́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відблищати — ВІДБЛИЩА́ТИ, щи́ть, док. Перестати блищати. Але ось відблищали блискавки, люта злива спочатку призупинила, а потім і зовсім вгамувала свій шал (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. відблищати — ВІДБЛИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. Перестати блищати. Та жаль світанків тих, які лиш раз палали, Тих неповторних гроз, що в вічність одблищали (Рильський, Зим. записи, 1964, 19).  Словник української мови в 11 томах