Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
відблискувати —
відбли́скувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
відблискувати —
ВІДБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок. Давати відблиск; відсвічувати. Очі в його [діда], правда, одблискують, як луска, проте допитливі й проникливі (С. Васильченко); Коні гиржать [іржуть], списи відблискують у сонці, шаблі бряжчать (У.
Словник української мови у 20 томах
відблискувати —
БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.
Словник синонімів української мови
відблискувати —
ВІДБЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Давати відблиск; відсвічувати. Очі в його [діда], правда, одблискують, як луска, проте допитливі й проникливі (Вас.
Словник української мови в 11 томах