1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відблискувати

відбли́скувати

-ує, недок.

Давати відблиск; відсвічувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відблискувати — відбли́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відблискувати — ВІДБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок. Давати відблиск; відсвічувати. Очі в його [діда], правда, одблискують, як луска, проте допитливі й проникливі (С. Васильченко); Коні гиржать [іржуть], списи відблискують у сонці, шаблі бряжчать (У. Словник української мови у 20 томах
  3. відблискувати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  4. відблискувати — ВІДБЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Давати відблиск; відсвічувати. Очі в його [діда], правда, одблискують, як луска, проте допитливі й проникливі (Вас. Словник української мови в 11 томах