відблискувати
ВІДБЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Давати відблиск; відсвічувати.
Очі в його [діда], правда, одблискують, як луска, проте допитливі й проникливі (Вас., II, 1959, 521);
Ген-ген червонів череп’яною стріхою склад, дивився віконцями, в яких відблискували останні промені згасаючого сонця (Чендей, Поєдинок, 1962, 156).
Словник української мови (СУМ-11)